пістончик

ПІСТО́НЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до пісто́н.

Брав мороз. Під ногами поскрипувало, мовби хтось порозкидав безліч манюсіньких пістончиків, і вони вибухали (Я. Гримайло).

Значення в інших словниках

1. пістончик — пісто́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пістончик — -а, ч. Зменш.-пестл. до пістон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пістончик — ПІСТО́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пісто́н. Брав мороз. Під ногами поскрипувало, мовби хтось порозкидав безліч манюсіньких пістончиків, і вони вибухали (Грим., Кавалер.., 1955, 103).  Словник української мови в 11 томах