піхви
ПІ́ХВИ, хов, мн. (одн. пі́хва, и, ж., заст.). Футляр для шаблі, кинджала, меча і т. ін.
Козаки На конях жваво басували, Кинджали з піхов доставали (Граб., II, 1959, 247);
При боці у нього теліпався в піхві тяжкий бойовий меч (Фр., VI, 1951, 45);
Рукою кволо мацав [Семен] порожні піхви шаблі (Ле, Побратими, 1954,36).
Словник української мови (СУМ-11)