пішачок
ПІШАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до піша́к 1, 2.
От я їду до чужої країни. Я знову пішачок, маленький олов’яний солдатик, якого можна переставити з Західного фронту на Східний, навіть не спитавши, чи бажає він того, чи ні (Кол., На фронті.., 1959, 21).
Словник української мови (СУМ-11)