пішечки
ПІ́ШЕЧКИ, присл., розм. Те саме, що пі́шки.
Оскільки у Павла вже не було грошей, щоб найняти візника, то він вирушив шукати своє рідне село пішечки і через чотири дні ходу був уже дома (Тют., Вир, 1964, 287);
— Під’їдеш до райкому, а ми пішечки туди пройдемось… (Кучер, Трудна любов, 1960, 242).
Словник української мови (СУМ-11)