піщинка
ПІЩИ́НКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до піщи́на.
— Один перелічує шибки у вікні, а друга лічить піщинки на долівці (Кв.-Осн., II, 1956, 340);
*У порівн. В безмежному просторі здійснюють свій закономірний рух міріади небесних тіл. І серед них, наче піщинка в океані, — Земля (Наука.., 9, 1961, 11).
2. перен. Мало помітна людина.
Хто чесний і прямий, Хай буде він піщинкою на світі, Він знайде тут і шану, й супокій, До нього зорі склоняться в привіті (Бичко, Сійся.., 1959, 336).
Словник української мови (СУМ-11)