піяння

ПІ́ЯННЯ, я, с., розм. Дія за знач. пі́яти.

При бурдею не було дробу, і через те не міг когут піянням означити півночі (Коб., II, 1956, 96).

Значення в інших словниках

1. піяння — (когута) спів (півня) [VI,VII]  Словник з творів Івана Франка
2. піяння — пі́яння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. піяння — -я, с., розм. Дія за знач. піяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. піяння — ПІ́ЯННЯ, я, с., розм. Дія за знач. пі́яти. При бурдею не було дробу, і через те не міг когут піянням означити півночі (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах
5. піяння — СПІВ (про птахів), ЩЕ́БЕТ, ЩЕБЕТА́ННЯ, СВИСТ, ПО́СВИСТ, ПРИ́СВИСТ, ТЬО́ХКАННЯ, ПІ́ЯННЯ розм., ЩЕ́БІТ діал. З вікон чулося грайливе цвірінькання горобців, пронизливі посвисти ластівок, раз по раз долітав голосний півнячий спів (Ю.  Словник синонімів української мови