пієтет

ПІЄТЕ́Т, у, ч., книжн. Глибока повага, шанобливе ставлення до кого-, чого-небудь.

Читаючи відомий твір Толстого «Детство. Отрочество. Юность» про дитинство, що з таким пієтетом одгукувався про його автор,.. я порівнював його з своїм дитинством (Вас., IV, 1960, 13);

Я виріс в оточенні, де з безмежним пієтетом промовлялися імена Пушкіна, Лермонтова, Гоголя, Некрасова, Толстого, Тургенєва, Короленка, Щедріна (Рильський, III, 1955, 13);

Чудово показав [Т. Шевченко у поемі «Сліпий»] величезний пієтет запорожців до козацького товариства-побратимства (Вітч., 7, 1967, 180).

Значення в інших словниках

1. пієтет — пієте́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пієтет — -у, ч., книжн. Глибока повага, шанобливе ставлення до кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пієтет — ПІЄТЕ́Т, у, ч., книжн. Глибока повага, шанобливе ставлення до кого-, чого-небудь. Читаючи відомий твір Толстого “Детство. Отрочество. Юность” про дитинство, що з таким пієтетом одгукувався про його автор, ..  Словник української мови у 20 томах
4. пієтет — пієте́т [нім. Pietät, франц. piété, від лат. pietas (pietatis) – благочестя] глибока пошана до когось, до чогось.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. пієтет — ПОВА́ГА (почуття, ставлення до когось, чогось, яке ґрунтується на визнанні його заслуг, позитивних якостей тощо; вияв такого почуття), ПОВАЖА́ННЯ, ПОША́НА, ША́НА, ШАНУВА́ННЯ, УШАНУВА́ННЯ (ВШАНУВА́ННЯ), ШАНО́БА, ПРИЗНА́ННЯ, РЕСПЕ́КТ (РЕШПЕ́КТ) заст.  Словник синонімів української мови
6. пієтет — Пієте́т, -ту, -тові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. пієтет — рос. пиетет глибока повага, пошана до когось, до чогось.  Eкономічна енциклопедія