радимичі
РАДИ́МИЧІ, ів, мн. (одн. ради́мич, а, ч.). Група східнослов’янських племен, які жили в межиріччі Дніпра і Десни.
Між верхів’ями Дніпра і р. Сожем розміщалися радимичі (Іст. УРСР, І, 1953, 41);
У поході 907 р. брали участь словени, кривичі, древляни, радимичі,.. тобто всі ті слов’янські племена, які на той час були підвладні Олегові (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 538).
Словник української мови (СУМ-11)