радянець

РАДЯ́НЕЦЬ, нця, ч., розм., рідко. Те саме, що радяни́н.

Усе прогресивне людство разом з нами, радянцями, щиро радіє з цього блискучого успіху людського розуму і волі [польоту космічних кораблів «Восток-5» і «Восток-6»] (Рад. Укр., 18.V 1963, 1).

Значення в інших словниках

1. радянець — радя́нець іменник чоловічого роду, істота представник Радянського Союзу іст., рідко  Орфографічний словник української мови