радше
РА́ДШЕ, присл.
1. Краще, з більшою радістю.
— Що я за майстер до тостів, — відказав Ежен, — радше я заспіваю вам пісеньку (Фр., І, 1955, 321);
Штукаренко ще був у Шумакова.. Шумаков запропонував поснідати удвох, хоч, кажучи одверто, радше лишився б зараз наодинці (Голов., Тополя.., 1965, 259).
2. Точніше, правильніше.
І той день [втечі] прийшов нарешті. Радше сказати — тая ніч (Хотк., II, 1966, 104);
// У реченнях з порівняльними зворотами вживається в знач. «швидше», «скоріше».
Природа і виховання зробили його радше дрібним.. злодієм, ніж розбишакою широкої руки (Фр., VII, 1951, 125).
Словник української мови (СУМ-11)