радше
РА́ДШЕ, присл.
1. Краще, з більшою радістю.
– Що я за майстер до тостів, – відказав Ежен, – радше я заспіваю вам пісеньку (І. Франко);
Штукаренко ще був у Шумакова .. Шумаков запропонував поснідати удвох, хоч, кажучи одверто, радше лишився б зараз наодинці (С. Голованівський).
2. Точніше, правильніше.
І той день [втечі] прийшов нарешті. Радше сказати – тая ніч (Г. Хоткевич);
// У реченнях з порівняльними зворотами вживається в знач. “швидше”.
Природа і виховання зробили його радше дрібним .. злодієм, ніж розбишакою широкої руки (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)