радіотехнічний
РАДІОТЕХНІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до радіотехніки.
Рік у рік зростає радянська радіотехнічна промисловість, добивається все більших успіхів (Наука.., 1, 1958, 49);
Штурман наведення, вміло використовуючи радіотехнічні засоби, впевнено веде винищувач на зближення з ціллю (Рад. Укр., 15.IX 1961, 3).
Словник української мови (СУМ-11)