раж

РАЖ, у, ч., розм. Сильне збудження; несамовитість, шаленство.

◊ Адміністрати́вний раж — гіпертрофована ініціатива адміністрування.

Секретар обкому несподівано спитав: — Звідки у тебе з’явився такий адміністративний раж? (Логв., Літа.., 1960, 158);

Вхо́дити (ввіхо́дити, ввійти́) в раж — ставати збудженим, несамовитим; шаленіти.

Навіщо так ввіходить в раж, Поглянь ти [агресоре] в іншу призму, — Двадцятий вік не ваш, А наш, Вік щастя, комунізму! (Воскр., І всерйоз.., 1960, 39).

Значення в інших словниках

1. раж — раж іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. раж — -у, ч., розм. Сильне збудження; несамовитість, шаленство. Входити в раж — ставати збудженим, несамовитим; шаленіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. раж — Шал, шаленство, шаленість, лють, лютість, скаженість, несамовитість, див. яросний, біснуватися  Словник чужослів Павло Штепа
4. раж — РАЖ, у, ч., розм. Сильне збудження; несамовитість, шаленство. Всі думки про прогрес, про майбутні покоління не були для нього схоластикою, чистою теорією, якою можна бавитися за склянкою чаю чи чаркою коньяку, втішатися...  Словник української мови у 20 томах
5. раж — НЕСАМОВИ́ТІСТЬ (стан несамовитої людини); ШАЛ, ШАЛЕ́НСТВО, ШАЛЕ́НІСТЬ, РАЖ розм. рідко (від збудження, роздратування, гніву тощо); НАВІ́ЖЕНІСТЬ, НАВІ́ЖЕНСТВО, СКАЗ підсил. розм., ОСКАЖЕНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ЛІСТЬ підсил.  Словник синонімів української мови
6. раж — Раж, -жу, у -жі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. раж — Підвищення у таджицькій оселі; те саме, що і дукон, нох.  Архітектура і монументальне мистецтво