ракурс
РАКУ́РС, у, ч. Перспективне зменшення різних частин віддалених предметів, фігур, архітектурних елементів і т. ін., що призводить до зміни їхніх звичних обрисів.
Примруживши очі, вдивлявся [Роман Петрович] в обличчя, потім знову всідався на пеньок і знову креслив дівочу голову, але вже в іншому ракурсі (Коз., Сальвія, 1959, 67);
// фот., кін. Незвична для ока перспектива зображення предмета, спричинена непаралельністю площини світлочутливого шару фотоматеріалу до площини, в якій розташований предмет.
Один і той же кадр знімається кілька разів, у різних ракурсах, інколи навіть з деякими змінами характеру виконання, з корективами мізансцени (Мист. кіно, 1955, 56).
Словник української мови (СУМ-11)