ракурс
РА́КУ́РС, у, ч.
Перспективне зменшення різних частин віддалених предметів, фігур, архітектурних елементів і т. ін., що приводить до зміни їхніх звичних обрисів.
Примруживши очі, вдивлявся [Роман Петрович] в обличчя, потім знову всідався на пеньок і знову креслив дівочу голову, але вже в іншому ракурсі (В. Козаченко);
// фот., кін. Незвична для ока перспектива зображення предмета, спричинена непаралельністю площини світлочутливого шару фотоматеріалу до площини, в якій розташований предмет.
Той самий кадр знімається кілька разів, у різних ракурсах, інколи навіть з деякими змінами характеру виконання, з корективами мізансцени (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)