ранчо
РА́НЧО, невідм., с.
1. У країнах Латинської Америки — хутір, садиба.
Ми збиралися до ранчо «Ла вихія» — садиби, де жив видатний письменник Ернест Хемінгуей (Знання.., 2, 1966, 16).
2. На заході США — тваринницька ферма.
Словник української мови (СУМ-11)