раніше
РАНІ́ШЕ, присл.
1. Вищ. ст. до ра́но¹.
Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати землю (Коцюб., І, 1955, 75);
Переміну в настрої дівчини помітили тільки мати і Зося. Мати нічого не сказала доньці, лише мало не щовечора просила, щоб та раніше приходила з гуляння (Стельмах, І, 1962, 277).
2. Колись, давніше.
[Річард:] Я ще раніше обіцяв сусідці поставити їй комина в хатині, як тільки вдома вправлюся (Л. Укр., III, 1952, 24);
// До цього часу, дотепер.
Він ще не бачив ні одного приїзду князевого, але чути чув багато: — і раніше про те згадувалося у селі, а оце тепер — тільки й розмови було про скорий князів приїзд (Хотк., І, 1966, 95);
Раніше він [дід] лише зимою заглядав у божественні книги, а тепер, коли його руки вже не годні тримати ніякої роботи, сидить над ними і в будень (Стельмах, II, 1962, 166).
3. До настання певного моменту, строку, якого-небудь часу.
— Народ треба раніше підготувати… (Коцюб., II, 1955, 137);
Хоч як поспішав Бутаков з роботою, він бачив, що раніше, ніж до Нового року, матеріали його експедиції не потраплять до столиці (Тулуб, В степу.., 1964, 431);
— Огонь! — скомандував Брянський. Ударили з усіх автоматів і карабінів. Маковейчик теж вистрелив, ще раніше прицілившись (Гончар, III, 1959, 118).
4. Попереду кого-небудь; спочатку, перше.
— Помовчи, помовчи. Я старша за тебе, отже дай раніше мені сказати (Хотк., І, 1966, 124).
5. у знач. прийм., з род. в. Уживається при означенні первинності чиєї-небудь дії.
[Явдоха:] Обоє.. приїхали, трохи не разом. Галя трохи раніше від брата (Мирний, V, 1955, 144).
Словник української мови (СУМ-11)