раніше
РАНІ́ШЕ, присл.
1. Вищ. ст. до ра́но¹.
Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати землю (М. Коцюбинський);
Переміну в настрої дівчини помітили тільки мати і Зося. Мати нічого не сказала доньці, лише мало не щовечора просила, щоб та раніше приходила з гуляння (М. Стельмах).
2. Колись, давніше.
[Річард:] Я ще раніше обіцяв сусідці поставити їй комина в хатині, як тільки вдома вправлюся (Леся Українка);
// До цього часу, дотепер.
Він ще не бачив ні одного приїзду князевого, але чути чув багато: і раніше про те згадувалося у селі, а оце тепер – тільки й розмови було про скорий князів приїзд (Г. Хоткевич);
Раніше він [дід] лише зимою заглядав у божественні книги, а тепер, коли його руки вже не годні тримати ніякої роботи, сидить над ними і в будень (М. Стельмах).
3. До настання певного моменту, строку, якого-небудь часу.
– Народ треба раніше підготувати... (М. Коцюбинський);
Хоч як поспішав Бутаков з роботою, він бачив, що раніше, ніж до Нового року, матеріали його експедиції не потраплять до столиці (З. Тулуб);
– Огонь! – скомандував Брянський. Ударили з усіх автоматів і карабінів. Маковейчик теж вистрелив, ще раніше прицілившись (О. Гончар).
4. Попереду кого-небудь; спочатку, перше.
– Помовчи, помовчи. Я старша за тебе, отже дай раніше мені сказати (Г. Хоткевич).
5. у знач. прийм., з род. в. Уживається при означенні первинності чиєї-небудь дії.
[Явдоха:] Обоє .. приїхали, трохи не разом. Галя трохи раніше від брата (Панас Мирний).
◇ (1) Рані́ше чи пізні́ше (д) див. ра́но¹.
Словник української мови (СУМ-20)