Словник української мови у 20 томах

раніший

РАНІ́ШИЙ, а, е, розм.

Який був, відбувався раніше; більш ранній (у 1 знач.).

Він зрозумів, що в дійсності Олюсі не існувало. То була мрія, що прилинула й захопила йому всю душу, затьмаривши й затерши раніші думки й почуття (В. Підмогильний);

Споруда римських чи й ще раніших часів, фортеця давно вже нікого не відлякує (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. раніший — рані́ший прикметник, вищий ступінь  Орфографічний словник української мови
  2. раніший — -а, -е. Більш ранній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. раніший — Рані́ший, -ша, -ше  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. раніший — Раніший, -а, -е Болѣе ранній. Нема древа ранішого над дубочка. Чуб. V. 439.  Словник української мови Грінченка