раптовість
РАПТО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до рапто́вий.
Використовуючи раптовість і несподіваність свого нападу, гітлерівські орди рвалися до серця радянської країни — до Москви (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 75);
Гірські зливи страшні в своїй силі і раптовості (Колг. Укр., 9, 1956, 32);
Художній ефект виразності грунтується на раптовості сприйняття. А раптове, блискавичне — завжди, неповторне й нове (Рад. літ-во, 1, 1964, 24).
Словник української мови (СУМ-11)