рахунковий

РАХУНКО́ВИЙ, а, е. Стос. до рахівництва.

Двадцять найкращих літ життя провів [Калинович] в одній темній канцелярії, на однім дерев’янім кріслі, над рахунковими книгами (Фр., VI, 1951, 153);

Розказував [конторник] здебільшого те ж таки, що й Олійниченко, але займав діло більш з боку рахункового (Гр., II, 1963, 94).

Значення в інших словниках

1. рахунковий — рахунко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рахунковий — [рахунковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
3. рахунковий — -а, -е. Стос. до рахівництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рахунковий — РАХУНКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до рахівництва. Двадцять найкращих літ життя провів [Калинович] в одній темній канцелярії, на однім дерев'янім кріслі, над рахунковими книгами (І.  Словник української мови у 20 томах
5. рахунковий — Рахунко́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. рахунковий — Рахунко́вий, -а, -е Счетный. Рахункові книжки.  Словник української мови Грінченка