1. Словник української мови в 11 томах

рахунковий

РАХУНКО́ВИЙ, а, е. Стос. до рахівництва.

Двадцять найкращих літ життя провів [Калинович] в одній темній канцелярії, на однім дерев’янім кріслі, над рахунковими книгами (Фр., VI, 1951, 153);

Розказував [конторник] здебільшого те ж таки, що й Олійниченко, але займав діло більш з боку рахункового (Гр., II, 1963, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рахунковий — рахунко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рахунковий — [рахунковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. рахунковий — -а, -е. Стос. до рахівництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рахунковий — РАХУНКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до рахівництва. Двадцять найкращих літ життя провів [Калинович] в одній темній канцелярії, на однім дерев'янім кріслі, над рахунковими книгами (І. Словник української мови у 20 томах
  5. рахунковий — Рахунко́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рахунковий — Рахунко́вий, -а, -е Счетный. Рахункові книжки. Словник української мови Грінченка