рахуватися

РАХУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. Вести взаємні, перев. грошові розрахунки.

Легше з ведмедем борюкатися, ніж з паном рахуватися (Укр.. присл.., 1955, 10);

// Вести облік взаємних послуг або претензій, образ і т. ін.

Нам не подоба рахуватись листами, наче ті великі пани візитами (Л. Укр., V, 1956, 71).

2. з чим. Брати до уваги, враховувати що-небудь, зважати на щось у своїх діях, планах і т. ін.

Кожен, хто видає книжку якогось автора, особливо відомого і заслуженого, мусить рахуватися з його способом писання (Коцюб., III, 1956, 261);

Ніхто його не боявся, ніхто не рахувався з його думкою (Хотк., II, 1966, 230);

Він ніколи не рахувався з вільним часом, коли треба було показати нові методи майстрам (Ю. Янов., Мир, 1956, 168);

// з ким. Цінити, поважати кого-небудь, уважно ставитися до когось.

З Сагайдачним рахувалися [пани], запрошували його до своїх палаців (Тулуб, Людолови, II, 1957, 281);

Вона абсолютно не хоче з ним рахуватися, не слухає жодного слова (Хижняк, Килимок, 1961, 24);

Рубін зрозумів, що Каленик Романович тут був не Ка-леником Романовичем домашнім чи навіть училищним, це була людина, з якою рахувався весь цех (Сенч., Опов., 1959, 19).

3. тільки 3 ос. Обчислюватися в якій-небудь кількості, певними одиницями виміру.

Весь добуток гуцула в маржині.. Заможність рахується на голови скота (Хотк., II, 1966, 24).

4. Розцінюватися, сприйматися певним чином; вважатися.

Махання за биття не рахується (Номис, 1864, № 3880);

Коли він прочитав у «Раді» листа, то все хапався за голову, хвилювався й повторяв: «Так мені й треба, так і треба, коли я рахуюсь видавцем» (Коцюб., III, 1956, 330);

// із спол. що, безос.

Рахувалося, що я підпадаю небезпеці платити за нього (Март., Тв., 1954, 211).

5. Пас. до рахува́ти 3, 4, 6.