рахунковий
РАХУНКО́ВИЙ, а, е.
1. Стос. до рахівництва.
Двадцять найкращих літ життя провів [Калинович] в одній темній канцелярії, на однім дерев'янім кріслі, над рахунковими книгами (І. Франко);
Розказував [конторник] здебільшого те ж таки, що й Олійниченко, але займав діло більш з боку рахункового (Б. Грінченко).
2. Пов'язаний з рахуванням ниток полотна при вишиванні.
Хрестик – одна з найпоширеніших рахункових технік української вишивки (з наук.-попул. літ.);
Рахунковий шов.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рахунковий — рахунко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- рахунковий — [рахунковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- рахунковий — -а, -е. Стос. до рахівництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рахунковий — Рахунко́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рахунковий — РАХУНКО́ВИЙ, а, е. Стос. до рахівництва. Двадцять найкращих літ життя провів [Калинович] в одній темній канцелярії, на однім дерев’янім кріслі, над рахунковими книгами (Фр. Словник української мови в 11 томах
- рахунковий — Рахунко́вий, -а, -е Счетный. Рахункові книжки. Словник української мови Грінченка