рахунок

РАХУ́НОК, ч.

1. род. у. Виражений у числах результат яких-небудь підрахунків, обчислень; загальна кількість, підсумок.

Якщо рахунок звели по продажу моїх книжок, то прохав би заслати мені і його (Панас Мирний);

// Результат спортивних зустрічей, змагань, цифрове співвідношення очок.

Битви між їхніми командами точаться неймовірної запеклості, рахунок тут виявляється у таких цифрах, як 25 на 18 (О. Гончар);

Нічийний рахунок матчу.

2. род. а. Документ із зазначеною сумою грошей, які треба заплатити за придбану річ, зроблену послугу, виконану роботу і т. ін.

Щодо “Знання”, то я давно збирався написати Вам, щоб Ви брали собі все, що буде мені належати .. Я хотів би мати тільки рахунок (М. Коцюбинський);

– Я завтра їду звідси .. Так от: щоб на завтра .. всі речі були влагоджені і рахунки оплачені (Леся Українка);

Хазяїн харчевні поспішив випередити жандармів і швиденько тицьнув Сахно до рук рахунок (Ю. Смолич);

– Добре, – потирав руки прокурор, – ясно. Відкіля брали? З лівого боку. А що це значить? Крадене. Ні рахунків, ні розписок (В. Кучер).

3. род. у, перев. мн. Облік, підрахунок прибутків і витрат у господарстві, а також запис такого обліку, підрахунку.

Куна .. сидів у своїй світлиці над рахунками (І. Франко);

Дядько .. завжди коло діла: то по господарству, то біля своїх рахунків у кабінеті (Б. Грінченко);

Пізно ввечері виходили Павло з Варварою після перевірки рахунків в управі колгоспу (І. Кириленко).

4. род. у, перев. мн., бухг. Фінансові операції якого-небудь підприємства, якоїсь установи або окремої особи, а також облік таких операцій.

Банківський рахунок;

Розрахунковий рахунок.

5. род. у, рідко. Те саме, що рахува́ння.

До деяких предметів, головно до рахунків, його зовсім не тягло. Година рахунків бувала йому найтяжчою мукою (І. Франко);

Музики, рахунків та інших наук Юзя набувала .. спочатку дома (Леся Українка);

“Дядькові” доводилось ще раз вести рахунок і під сміх людей признаватися, що таки збився з лічби (М. Стельмах).

6. род. у, розм. Те саме, що розраху́нок 5.

Недавно на другій женився [Авлет], Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полом'я попав (І. Котляревський);

Пиши мені, Вірунечко, з таким рахунком, щоб я дістав лист ще 27, бо вже 28 можу виїхати до Леонтовича (М. Коцюбинський);

План Марусяка був дійсно шалений, побудований скорше на психології, як на рахунку (Г. Хоткевич).

7. род. у, розм. Користь, вигода.

Про себе .. подумав [Славко], що нема ніякого рахунку лишатися [на обід], бо видів, що з його думок сьогодні вже жадна не сповниться (Л. Мартович).

8. род. у, перев. мн. Взаємні грошові розрахунки.

Тут починалися рахунки за спаш або за якесь покрадене жито; .. Василь сердився, пирскав, червонів (М. Коцюбинський);

“Що то мені казав Турковський недавно? Якісь непорозуміння, якісь поплутані рахунки з комірниками моїх домів...” (Леся Українка);

// Взаємні претензії, образи і т. ін.

[Олена:] З писарем і війтом у нас є осібні рахунки (І. Франко);

[Воронін:] Бий. Я захищатись не буду. [Антін:] Дешево хочеш розплатитись. Рахунки у нас складніші (О. Левада);

– З Федотом побився. – За віщо? – Старі рахунки (Григорій Тютюнник).

Кореспонде́нція раху́нків див. кореспонде́нція;

Сквита́ти раху́нок див. сквита́ти.

○ (1) Без раху́нку, у знач. присл. – не рахуючи, дуже багато.

Усю силу, усю любов, усю душу свою без рахунку клала молода мати [на дитину] (Дніпрова Чайка);

(2) В раху́нок чого:

а) відповідно до чого-небудь (про джерело або призначення грошей, ресурсів і т. ін.).

[Флорентієць:] Я не чекав, коли дадуть завдаток, і не в рахунок зарібку свого, Я навіть спродав материнський спадок, щоб оплатити бронзу і литво (Л. Костенко);

В рахунок цього зобов'язання вже надійшло на заготівельні пункти 656 тисяч тонн молока (з газ.);

б) за планами, зобов'язаннями якого-небудь періоду, часу.

Машинобудівники випускають продукцію в рахунок грудня (з газ.);

(3) За раху́нок:

а) (кого, чого) внаслідок використання кого-, чого-небудь з певною метою.

Підвищується родючість ґрунтів за рахунок збільшення виробництва і внесення органічних добрив (із журн.);

У країнах з тоталітарним режимом розцвітає спорудження палаців, пам'ятників.. – і завжди за рахунок зниження рівня життя народу (з газ.);

Так, до самофінансування й самоокупності треба прагнути, але не за рахунок споживача, тобто нас із вами (з газ.);

б) (чого, який, чий) на чиї-небудь кошти.

Багато клубних будинків споруджується за рахунок місцевих фінансових джерел і коштів колгоспів (із журн.);

(4) За раху́нок того́ що, у знач. спол., книжн. – уживається для приєднання підрядної частини речення, в якій ідеться про того (те), за допомогою кого (чого) відбувається дія головного речення.△ Відкрива́ти / відкри́ти раху́нок див. відкрива́ти;

(5) Вкладни́й (депози́тний) раху́нок – рахунок, що відкривається банком вкладнику на договірних засадах для зберігання грошових коштів або банківських металів перев. на встановлений строк та під визначений процент.

Банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні) та поточні рахунки (з наук. літ.);

У разі якщо підприємство не має в банку поточного рахунку, то банк відкриває вкладний (депозитний) рахунок такому клієнту на підставі депозитного договору (з мови документів);

Власників відкритих вкладних рахунків фізичних осіб під час їх звернення до банку слід попередити про необхідність подання ідентифікаційного коду (з газ.);

Закрива́ти / закри́ти раху́нок див. закрива́ти;

(6) Казначе́йський раху́нок; Код бухга́лтерського раху́нку див. код;

(7) Контокоре́нтний раху́нок, фін. – те саме, що контокоре́нт;

(8) Кореспонде́нтський раху́нок – рахунок, на якому відображаються операції, виконані на підставі спеціального договору однією кредитною установою за дорученням і за рахунок іншої;

(9) Пото́чний раху́нок – рахунок вкладника банку або ощадкаси, з якого вкладник може одержувати свої гроші, якщо є потреба, і поповнювати його додатковими внесками.

◇ Бу́ти на раху́нку див. бу́ти;

Відно́сити (рідше кла́сти) на (за) раху́нок див. відно́сити;

Записа́ти на свій раху́нок (до свого́ акти́ву, у свій акти́в) див. запи́сувати;

Зво́дити / звести́ раху́нки див. зво́дити;

Кінча́ти / кінчи́ти (покінчи́ти) раху́нки див. кінча́ти;

Ма́ти раху́нки див. ма́ти²;

(10) На раху́нок кого, чого, чий – за чиї-небудь кошти.

А в коло в чорнім хороводі Сплелися всі, хто кат свободі, Кому вино солодить шлунок, Хто хоче на чужий рахунок Ходити в злоті, у шовках (В. Сосюра);

Сміялись також, наприклад, з того, що Піня на рахунок комуни завів собі гребінець і дзеркальце, перед яким щоранку ретельно зачісував своє іржаве волосся (В. Винниченко);

Не йти в раху́нок див. іти́;

Повести́ раху́нок див. пово́дити¹;

(11) Позво́дити раху́нки (д) див. зво́дити;

Пред'явля́ти / пред'яви́ти раху́нок див. пред'явля́ти;

Розмо́чувати / розмочи́ти раху́нок див. розмо́чувати;

Скида́ти / ски́нути з раху́нку (раху́нків) див. скида́ти.