рачок

РАЧО́К, чка́, ч.

1. Зменш, до рак¹.

Самолов — це вудка з кількома гачками, на кожному з гачків насаджено рачка або дрібну рибу (Ю. Янов., II, 1958, 46);

Є у рису.. вороги — рисовий рачок і рисовий комарик. Перший під’їдає коріння, другий висисає соки з стебел (Хлібороб Укр., 12, 1963, 17).

2. тільки мн. Загальна назва групи дрібних безхребетних тварин класу ракоподібних.

Веслоногі рачки, відварені у морській воді і підсмажені в маслі, дуже смачні і можуть вважатись делікатесом (Наука.., 10, 1967, 25);

Невеликі рачки-бокоплави (їх ще називають морськими блохами) добре орієнтуються по сонцю (Знання.., 10, 1969, 15).

3. Пристрій у вигляді невеликої кітви для піднімання затонулих предметів.

Рачком відра витягають, як хто впустить.

Значення в інших словниках

1. рачок — рачо́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. рачок — -чка, ч. 1》 Зменш. до рак I. 2》 тільки мн. Загальна назва групи дрібних безхребетних тварин класу ракоподібних. 3》 Пристрій у вигляді невеликої кітви для піднімання затонулих предметів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рачок — РАЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш. до рак¹. Самолов – це вудка з кількома гачками, на кожному з гачків насаджено рачка або дрібну рибу (Ю. Яновський); Є у рису .. вороги – рисовий рачок і рисовий комарик.  Словник української мови у 20 томах
4. рачок — Рачок, -чка м. 1) ум. отъ рак. 2) насѣк. Nepa cinerea. Вх. Пч. II. 27. 2) Названіе маленькаго вола съ небольшими рогами, выступающими впередъ. КС. 1898. VII. 47. 4) мн. раст. = ракові шийки [раковий]. . ЗЮЗО. І. 132. 5) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. 6) мн.  Словник української мови Грінченка