реально
РЕА́ЛЬНО. Присл. до реа́льний 1-3, 5.
В результаті самовідданої праці радянського народу, теоретичної і практичної діяльності Комуністичної партії Радянського Союзу людство здобуло реально існуюче соціалістичне суспільство (Програма КПРС, 1961, 16);
Стоїть [Мурашко] біля столу, розіклавши свої численні записи, схеми та діаграми, і говорить про майбутній таврійський канал як про щось уже реально здійсниме (Гончар, Таврія, 1952, 252);
Все життя він був оптимістом і мрійником, але завжди вмів реально оцінювати обстановку (Дмит., Обпалені.., 1962, 14).
Словник української мови (СУМ-11)