реалістка

РЕАЛІ́СТКА, и, ж. Жін. до реалі́ст 1, 2.

Через окрему деталь О. Кобилянська вміє відтворити психологію класу; в цьому велика сила письменниці-реалістки (Рад. літ-во, 3, 1967, 40).

Значення в інших словниках

1. реалістка — реалі́стка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. реалістка — -и. Жін. до реаліст 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. реалістка — РЕАЛІ́СТКА, и, ж. Жін. до реалі́ст 1, 2. Романтичну втікачку замінила Софія Димова. Вона була набагато більшою реалісткою в ставленні до життя, ніж її навіжена попередниця (М. Слабошпицький).  Словник української мови у 20 томах