регентша
РЕ́ГЕНТША, і, ж.
1. Жін. до ре́гент.
Палата депутатів зробила спробу посадити на вільний трон малолітнього внука Луї Філіппа, а матір його зробити регентшею, тобто тимчасовою правителькою, до його повноліття (Нова іст., 1956, 138).
2. розм. Дружина регента.
Словник української мови (СУМ-11)