регентша

РЕ́ГЕНТША, і, ж.

1. Жін. до ре́гент.

Палата депутатів зробила спробу посадити на вільний трон малолітнього внука Луї Філіппа, а матір його зробити регентшею, тобто тимчасовою правителькою, до його повноліття (Нова іст., 1956, 138).

2. розм. Дружина регента.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. регентша — ре́гентша іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. регентша — -і, ж. 1》 Жін. до регент. 2》 розм. Дружина регента. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. регентша — РЕ́ГЕНТША, і, ж., розм. 1. Жін. до ре́гент. Палата депутатів зробила спробу посадити на вільний трон малолітнього внука Луї Філіппа, а матір його зробити регентшею, тобто тимчасовою правителькою, до його повноліття (з навч. літ.). 2. Дружина регента. Словник української мови у 20 томах