регулятивний

РЕГУЛЯТИ́ВНИЙ, а, е. Який регулює, спрямовує що-небудь.

Як загальна теорія суспільного процесу історичний матеріалізм виконує пізнавальну, регулятивну і виховну функції (Ком. Укр., 7, 1970, 23).

Значення в інших словниках

1. регулятивний — регуляти́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. регулятивний — -а, -е. Який регулює, визначає напрям, спрямовує розвиток чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. регулятивний — РЕГУЛЯТИ́ВНИЙ, а, е. Який регулює, спрямовує що-небудь. Порушення .. єдності з середовищем і є дезадаптацією: порушується робота основних регулятивних систем організму – ендокринної й нервової (з наук.-попул. літ.); Регулятивні норми; Регулятивні функції держави.  Словник української мови у 20 томах
4. регулятивний — регуляти́вний (від лат. regula – норма, правило) той, що регулює, визначає напрям, спрямовує розвиток чого-небудь, вносить порядок, планомірність.  Словник іншомовних слів Мельничука