редакторський
РЕДА́КТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до реда́ктор.
Маковей живе тепер тут [у Чернівцях]. Сьогодні з нами ходив гулять, багато розказував з своєї редакторської практики і взагалі про галицько-буковинські справи (Л. Укр., V, 1956, 338);
На руці редакторській, що лежить на паперах, — олив’яний перстень (Вас., III, 1960, 329);
Пірнувши у книжки, письменник не забував своїх щоденних редакторських і громадських обов’язків (Письмен. зблизька, 1958, 13);
// Який складається з редакторів.
Вона разом з Старицьким одібрана в редакторський комітет задля упорядкування альманаху (Мирний, V, 1955, 374);
// Признач. для редактора, редакторів.
— Та що вам редакторський кабінет — клуб, чи що?! (Вишня, І, 1956, 230).
Словник української мови (СУМ-11)