редингот
РЕДИНГО́Т, а, ч., заст. Довгий сюртук широкого крою, який одягався для верхової їзди.
На вішалці в передпокої висів незнайомий редингот і поряд з ним біла плюшева мантилья (Полт., Повість.., 1960, 463).
Словник української мови (СУМ-11)РЕДИНГО́Т, а, ч., заст. Довгий сюртук широкого крою, який одягався для верхової їзди.
На вішалці в передпокої висів незнайомий редингот і поряд з ним біла плюшева мантилья (Полт., Повість.., 1960, 463).
Словник української мови (СУМ-11)