редингот
РЕДИНГО́Т, а, ч., заст.
Довгий сюртук широкого крою, який одягався для верхової їзди.
На вішалці в передпокої висів незнайомий редингот і поряд з ним біла плюшева мантилья (О. Полторацький).
Словник української мови (СУМ-20)РЕДИНГО́Т, а, ч., заст.
Довгий сюртук широкого крою, який одягався для верхової їзди.
На вішалці в передпокої висів незнайомий редингот і поряд з ним біла плюшева мантилья (О. Полторацький).
Словник української мови (СУМ-20)