редиска

РЕДИ́СКА, и, ж.

1. тільки одн. Однорічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним невеликим червоним, іноді білим коренеплодом круглої або довгастої форми.

Коренеплоди редиски, як і редьки, використовують у їжу сирими (з наук. літ.);

До посівних культур належать салат, кріп, шпинат, редиска (з наук. літ.);

Максим раптом ухопив грудку з-під ніг і з криком “а киш-киш-киш” пошпурив її на горобців, що начебто обсіли грядку з щойно засіяною редискою (Ю. Смолич).

2. Їстівний коренеплід цієї рослини.

Прополювання картоплі й турнепсу, поливання в парниках редиски й огірків, посаджених для начальства, – діло не важке, норми тут нема, а головне, коли встигне городина, можна збільшити свій раціон харчування й нишком поласувати свіжим огірком чи редискою (Б. Антоненко-Давидович);

* У порівн. Орися складає на санки обмерзле рядниння, руки з кожушка як дві редиски (Григорій Тютюнник);

// у знач. збірн.

– Що ж, Надіє Григорівно, вгостите сьогодні нашого депутата молодою редискою? (Є. Кротевич);

Була неділя. Вранці Іван Кіндратович Степ сходив з дружиною на базар. Накупили редиски, цибулі, огірків (Д. Ткач).

Значення в інших словниках

1. редиска — реди́ска 1 іменник жіночого роду рослина реди́ска 2 іменник жіночого роду коренеплід  Орфографічний словник української мови
2. редиска — -и, ж. 1》 тільки одн. Однорічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним невеликим червоним, іноді білим коренеплодом круглої або довгастої форми. 2》 Їстівний коренеплід цієї рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. редиска — Редьквічка  Словник чужослів Павло Штепа
4. редиска — Однорічна рослина родини хрестоцвітих, різновид редьки посівної; вирощують повсюдно задля коренеплодів із хорошими органолептичними властивостями.  Універсальний словник-енциклопедія
5. редиска — РЕДИ́С (овочі з невеликими коренеплодами круглої або довгастої форми), РЕДИ́СКА, РЕ́ДЬКА. Сидить дядько серед кухні, Чистить картоплину. Або стоїть біля крану, Обмива редиску (П. Глазовий); — Побіжи лиш, Насте, на город та.. нарви мені або місячної редьки, або цибулі (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови
6. редиска — РЕДИ́СКА, и, ж. 1. тільки одн. Однорічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним невеликим червоним, іноді білим коренеплодом круглої або довгастої форми. Коренеплоди редиски, як і редьки, використовують в їжу сирими (Овоч.  Словник української мови в 11 томах