редиска

Однорічна рослина родини хрестоцвітих, різновид редьки посівної; вирощують повсюдно задля коренеплодів із хорошими органолептичними властивостями.

Значення в інших словниках

1. редиска — реди́ска 1 іменник жіночого роду рослина реди́ска 2 іменник жіночого роду коренеплід  Орфографічний словник української мови
2. редиска — -и, ж. 1》 тільки одн. Однорічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним невеликим червоним, іноді білим коренеплодом круглої або довгастої форми. 2》 Їстівний коренеплід цієї рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. редиска — Редьквічка  Словник чужослів Павло Штепа
4. редиска — РЕДИ́СКА, и, ж. 1. тільки одн. Однорічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним невеликим червоним, іноді білим коренеплодом круглої або довгастої форми. Коренеплоди редиски, як і редьки, використовують у їжу сирими (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. редиска — РЕДИ́С (овочі з невеликими коренеплодами круглої або довгастої форми), РЕДИ́СКА, РЕ́ДЬКА. Сидить дядько серед кухні, Чистить картоплину. Або стоїть біля крану, Обмива редиску (П. Глазовий); — Побіжи лиш, Насте, на город та.. нарви мені або місячної редьки, або цибулі (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови
6. редиска — РЕДИ́СКА, и, ж. 1. тільки одн. Однорічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним невеликим червоним, іноді білим коренеплодом круглої або довгастої форми. Коренеплоди редиски, як і редьки, використовують в їжу сирими (Овоч.  Словник української мови в 11 томах