Значення в інших словниках
-
редиска —
-и, ж. 1》 тільки одн. Однорічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним невеликим червоним, іноді білим коренеплодом круглої або довгастої форми. 2》 Їстівний коренеплід цієї рослини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
редиска —
Редьквічка
Словник чужослів Павло Штепа
-
редиска —
РЕДИ́СКА, и, ж. 1. тільки одн. Однорічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним невеликим червоним, іноді білим коренеплодом круглої або довгастої форми. Коренеплоди редиски, як і редьки, використовують у їжу сирими (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
редиска —
Однорічна рослина родини хрестоцвітих, різновид редьки посівної; вирощують повсюдно задля коренеплодів із хорошими органолептичними властивостями.
Універсальний словник-енциклопедія
-
редиска —
РЕДИ́С (овочі з невеликими коренеплодами круглої або довгастої форми), РЕДИ́СКА, РЕ́ДЬКА. Сидить дядько серед кухні, Чистить картоплину. Або стоїть біля крану, Обмива редиску (П. Глазовий); — Побіжи лиш, Насте, на город та.. нарви мені або місячної редьки, або цибулі (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови
-
редиска —
РЕДИ́СКА, и, ж. 1. тільки одн. Однорічна овочева рослина родини хрестоцвітих з їстівним невеликим червоним, іноді білим коренеплодом круглої або довгастої форми. Коренеплоди редиски, як і редьки, використовують в їжу сирими (Овоч.
Словник української мови в 11 томах