редиф

РЕДИ́Ф, у, ч., літ.

Повторювання слова або кількох слів наприкінці кожного рядка в тюркомовній, арабській класичній та сучасній східній поезії.

Значення в інших словниках

1. редиф — -а, ч. Поширена у східній поезії форма римування, яка полягає в тому, що після рими повторюється слово або кілька слів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. редиф — реди́ф (араб., букв. – той, що сидить позаду вершника) форма римування в східній поезії. Полягає в тому, що після рими повторюється слово або словосполучення.  Словник іншомовних слів Мельничука