редиф

реди́ф

(араб., букв. – той, що сидить позаду вершника)

форма римування в східній поезії. Полягає в тому, що після рими повторюється слово або словосполучення.

Значення в інших словниках

1. редиф — -а, ч. Поширена у східній поезії форма римування, яка полягає в тому, що після рими повторюється слово або кілька слів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. редиф — РЕДИ́Ф, у, ч., літ. Повторювання слова або кількох слів наприкінці кожного рядка в тюркомовній, арабській класичній та сучасній східній поезії.  Словник української мови у 20 томах