редиф
реди́ф
(араб., букв. – той, що сидить позаду вершника)
форма римування в східній поезії. Полягає в тому, що після рими повторюється слово або словосполучення.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- редиф — -а, ч. Поширена у східній поезії форма римування, яка полягає в тому, що після рими повторюється слово або кілька слів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- редиф — РЕДИ́Ф, у, ч., літ. Повторювання слова або кількох слів наприкінці кожного рядка в тюркомовній, арабській класичній та сучасній східній поезії. Словник української мови у 20 томах