редиф

реди́ф

-а, ч.

Поширена у східній поезії форма римування, яка полягає в тому, що після рими повторюється слово або кілька слів.

Значення в інших словниках

1. редиф — РЕДИ́Ф, у, ч., літ. Повторювання слова або кількох слів наприкінці кожного рядка в тюркомовній, арабській класичній та сучасній східній поезії.  Словник української мови у 20 томах
2. редиф — реди́ф (араб., букв. – той, що сидить позаду вершника) форма римування в східній поезії. Полягає в тому, що після рими повторюється слово або словосполучення.  Словник іншомовних слів Мельничука