резеда
РЕЗЕДА́, и́, ж. Трав’яниста декоративна рослина з пахучими дрібними квітками, зібраними у колосоподібне суцвіття.
Між грядками резеди і матіоли Сахно перейшла квітники вздовж палацу (Смолич, І, 1958, 89);
Живиться [гірчичний білан] також на резеді (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 286);
// Квітка цієї рослини.
Настя поклала букети на фортеп’яні. По залі пішли тонкі пахощі од резеди та левкоїв (Н.-Лев., III, 1956, 237).
Словник української мови (СУМ-11)