1. Словник української мови в 11 томах

резеда

РЕЗЕДА́, и́, ж. Трав’яниста декоративна рослина з пахучими дрібними квітками, зібраними у колосоподібне суцвіття.

Між грядками резеди і матіоли Сахно перейшла квітники вздовж палацу (Смолич, І, 1958, 89);

Живиться [гірчичний білан] також на резеді (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 286);

// Квітка цієї рослини.

Настя поклала букети на фортеп’яні. По залі пішли тонкі пахощі од резеди та левкоїв (Н.-Лев., III, 1956, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резеда — резеда́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. резеда — -и, ж. Трав'яниста декоративна рослина з пахучими дрібними квітками, зібраними в колосоподібне суцвіття. || Квітка цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. резеда — РЕЗЕДА́, и́, ж. Трав'яниста декоративна рослина із запашними дрібними квітками, зібраними в колосоподібне суцвіття. Між грядками резеди і матіоли Сахно перейшла квітники вздовж палацу (Ю. Смолич); Живиться [гірчичний білан] також на резеді (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. резеда — Поширена у Середземномор'ї трав'яниста рослина або кущ родини резедових; в Україні 5 видів, із них р. білу і р. запашну культивують як декоративні рослини. Універсальний словник-енциклопедія
  5. резеда — Резеда, -ди ж. раст. Reseda odorata L, резеда. ЗЮЗО. І. 133. Словник української мови Грінченка