резедовий

РЕЗЕДО́ВИЙ, а, е. Прикм. до резеда́.

За лісом дрімали луки, наче стоячі води під матом ряски. По них блукали тіні летючих хмар, наче хорти припадали, нюшили й щезали у резедових просторах (Коцюб., II, 1955, 211);

// Вигот. з вмістом резеди або з резеди.

Легесенький, ледви [ледве] чутний, освіжаючий запах резедової помади ішов від її шовкового, золотистого волосся (Фр., III, 1950, 364);

// у знач. ім. резедо́ві, вих, мн. Родина трав’янистих декоративних рослин з пахучими дрібними квітками, зібраними в колосоподібне суцвіття.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резедовий — резедо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. резедовий — -а, -е. Прикм. до резеда. || Вигот. з вмістом резеди або з резеди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. резедовий — РЕЗЕДО́ВИЙ, а, е. Прикм. до резеда́. За лісом дрімали луки, наче стоячі води під матом ряски. По них блукали тіні летючих хмар, наче хорти припадали, нюшили й щезали у резедових просторах (М. Коцюбинський); // Вигот. з умістом резеди або з резеди. Словник української мови у 20 томах