резедовий
РЕЗЕДО́ВИЙ, а, е. Прикм. до резеда́.
За лісом дрімали луки, наче стоячі води під матом ряски. По них блукали тіні летючих хмар, наче хорти припадали, нюшили й щезали у резедових просторах (Коцюб., II, 1955, 211);
// Вигот. з вмістом резеди або з резеди.
Легесенький, ледви [ледве] чутний, освіжаючий запах резедової помади ішов від її шовкового, золотистого волосся (Фр., III, 1950, 364);
// у знач. ім. резедо́ві, вих, мн. Родина трав’янистих декоративних рослин з пахучими дрібними квітками, зібраними в колосоподібне суцвіття.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- резедовий — резедо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- резедовий — -а, -е. Прикм. до резеда. || Вигот. з вмістом резеди або з резеди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- резедовий — РЕЗЕДО́ВИЙ, а, е. Прикм. до резеда́. За лісом дрімали луки, наче стоячі води під матом ряски. По них блукали тіні летючих хмар, наче хорти припадали, нюшили й щезали у резедових просторах (М. Коцюбинський); // Вигот. з умістом резеди або з резеди. Словник української мови у 20 томах