резонування

РЕЗОНУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. резонува́ти.

Резонування звуків у нижньому грудному резонаторі забезпечується вже набутою дихальними вправами опорою звуку (Худ. чит.., 1955, 53).

2. Здатність резонувати.

Резонуванням деревини називають її здатність підсилювати звук без зміни його тону. Ці якості деревини враховують при виготовленні музичних інструментів (Стол.-буд. справа, 1957, 29).

Значення в інших словниках

1. резонування — резонува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. резонування — -я, с. 1》 Дія за знач. резонувати. 2》 Здатність резонувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. резонування — РЕЗОНУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. резонува́ти. Резонування звуків у нижньому грудному резонаторі забезпечується вже набутою дихальними вправами опорою звуку (з навч. літ.). 2. Здатність резонувати.  Словник української мови у 20 томах