резонування
РЕЗОНУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. резонува́ти.
Резонування звуків у нижньому грудному резонаторі забезпечується вже набутою дихальними вправами опорою звуку (з навч. літ.).
2. Здатність резонувати.
Резонуванням деревини називають її здатність підсилювати звук без зміни його тону. Ці якості деревини враховують при виготовленні музичних інструментів (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)