результативний

РЕЗУЛЬТАТИ́ВНИЙ, а, е.

1. Прикм. до результа́т.

Треба рішуче відмовитись від дріб’язкової опіки регулюючих і контролюючих органів над трестами і держпідприємствами, залишивши за державою загальнопланове регулювання їх роботи, враховуючи її в результативних вираженнях (балансова звітність) (КП України в резол. і рішен.., 1958, 210).

2. Який дає або приносить позитивний результат.

Боротьба радянського народу за нові успіхи в комуністичному будівництві породжує масовий героїзм людей на трудовому фронті, викликає до життя нові, більш результативні форми соціалістичного змагання (Наука.., 2, 1958, 2);

Історичний матеріалізм озброює дослідників розумінням специфіки суспільства, що має винятково важливе значення для результативного пізнання суспільних явищ (Ком. Укр., 7, 1970, 26).

Значення в інших словниках

1. результативний — результати́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. результативний — -а, -е. 1》 Прикм. до результат. 2》 Який дає або приносить позитивний результат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. результативний — Вислідний, набутий, кінцевий  Словник чужослів Павло Штепа
4. результативний — РЕЗУЛЬТАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Прикм. до результа́т. Результативний матч. 2. Який дає або приносить позитивний результат.  Словник української мови у 20 томах
5. результативний — ДІЙОВИ́Й (який приводить до потрібних наслідків, активно впливає на когось, щось), ЕФЕКТИ́ВНИЙ, РЕЗУЛЬТАТИ́ВНИЙ, ПРОДУКТИ́ВНИЙ, ПЛІ́ДНИЙ, ПЛОДОТВО́РНИЙ рідше, РАДИКА́ЛЬНИЙ, ОПЕРАТИ́ВНИЙ (перев.  Словник синонімів української мови
6. результативний — Результати́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)