Словник української мови в 11 томах

рейкобалочник

РЕЙКОБА́ЛОЧНИК, а, чол. Робітник, який виготовляє рейки, балки та інші вироби важкого прокату.

Дружно почали рейкобалочники і друге півріччя (Радянська Україна, 4.VII 1958, 1).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. рейкобалочник — рейкоба́лочник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. рейкобалочник — РЕЙКОБА́ЛОЧНИК, а, ч. Робітник, який виготовляє рейки, балки та інші вироби важкого прокату.  Словник української мови у 20 томах