рейковий
РЕ́ЙКОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до ре́йка 1.
На ряді дільниць Південно-Західної залізниці вже можна зустріти рейкові пліті довжиною 800 метрів. Завдяки їм на сотні кілометрів простягається «бархатна колія». На ній не чути постійного стуку коліс (Рад. Укр., 6.VI 1962, 3);
// Признач. для рейок.
Рейки з міцної корозостійкої сталі можуть служити в кілька раз довше, ніж із звичайної рейкової (Наука.., 5, 1962, 33);
// Зробл. з рейок.
В центрі буде встановлена сорокаметрова башта з котлом, що обертається, її оточуватимуть 23 кільця рейкових шляхів (Колг. Укр., 11, 1957, 28);
Рейкова колія;
// Здійснюваний за допомогою рейки.
Різновидністю зубчастої передачі є рейкова. Вона служить для перетворення обертального руху в прямолінійний і навпаки (Фрез. справа.., 1957, 15)
2. Який рухається, пересувається по рейках (у 1 знач.).
Конвейєризація горизонтальних виробок, порівняно з рейковим транспортом, дає можливість зменшити чисельність робітників в 2-2,5 рази (Ком. Укр., 9, 1964, 49);
Рейковий підйомник має дві цівкові рейки. Підіймаються рейки шестернями-зірочками, укріпленими на одномувалу (Довідник сіль. будівельника, 1956, 131).
Словник української мови (СУМ-11)