рейковий

ре́йковий

-а, -е.

1》 Прикм. до рейка 1).

|| Признач. для рейок.

|| Зробл. з рейок. Рейкова колія.

|| Здійснюваний за допомогою рейки.

Рейкове коло — ізольована ділянка залізничної колії, рейки якої служать провідниками електричного струму; елемент систем автоблокування і локомотивної сигналізації.

2》 Який рухається, пересувається по рейках (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. рейковий — ре́йковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рейковий — [рейковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
3. рейковий — РЕ́ЙКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до ре́йка 1. Рейковий стик; // Признач. для рейок. Рейки з міцної корозостійкої сталі можуть служити в кілька раз довше, ніж із звичайної рейкової (з наук.-попул. літ.); // Зробл. з рейок.  Словник української мови у 20 томах
4. рейковий — РЕ́ЙКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до ре́йка 1. На ряді дільниць Південно-Західної залізниці вже можна зустріти рейкові пліті довжиною 800 метрів. Завдяки їм на сотні кілометрів простягається «бархатна колія». На ній не чути постійного стуку коліс (Рад. Укр.  Словник української мови в 11 томах